Встановлення Arch Linux: покроковий технічний посібник для людей, які добровільно обрали читати wiki замість сну

Цей посібник — практичний, лаконічний і придатний для нормального встановлення Arch Linux на сучасну машину з UEFI. Ми розглянемо базову інсталяцію, розмітку диска, файлові системи, встановлення ядра, завантажувача, мережі, користувача і графічного середовища. Тобто все, що потрібно, щоб комп’ютер не просто завантажувався, а робив це з характером.

1. Що підготувати перед встановленням

Перед початком знадобиться:

• USB-флешка на 2 ГБ або більше
• актуальний ISO-образ Arch Linux
• доступ до інтернету
• базове розуміння командного рядка
• моральна готовність випадково переплутати /dev/sda і /dev/nvme0n1, а потім різко стати дуже уважним

ISO можна записати будь-яким зручним способом:

• dd у Linux
• Rufus або balenaEtcher в інших системах

Після цього завантажтеся з флешки в режимі UEFI.

2. Перевірка режиму завантаження

Після старту в live-середовищі перевірте, чи справді ви в UEFI:

ls /sys/firmware/efi/efivars

Якщо каталог існує і не порожній — усе добре. Якщо ні, система завантажилась не в UEFI, і потім буде дуже цікаво, але не в тому сенсі.

3. Налаштування клавіатури та мережі

Для української або іншої розкладки консолі можна завантажити потрібну keymap, але більшість користувачів лишають стандартну.

Перевірка мережі:

ip a
ping archlinux.org

Для дротового інтернету часто все вже працює. Для Wi‑Fi можна використати iwctl:

iwctl
device list
station wlan0 scan
station wlan0 get-networks
station wlan0 connect "Назва_мережі"
exit

Після цього ще раз перевірте з’єднання:

ping archlinux.org

4. Синхронізація часу

timedatectl set-ntp true
timedatectl status

Це важливо, щоб система не вважала, ніби зараз 1970 рік і всі сертифікати зіпсувалися просто з принципу.

5. Визначення диска

Подивіться список дисків:

lsblk

Типові назви:

• SATA/SCSI: /dev/sda
• NVMe: /dev/nvme0n1

Будьте уважні. Цей етап відомий тим, що одна неправильна літера перетворює “інсталяцію Linux” на “цифрову археологію”.

6. Розмітка диска

Для прикладу візьмемо диск /dev/nvme0n1. Створимо:

• EFI System Partition — 512 МБ
• root (/) — решта диска

Запустіть fdisk:

fdisk /dev/nvme0n1

Усередині fdisk:

• g — створити GPT
• n — новий розділ 1, +512M
• t — тип першого розділу, 1 для EFI System
• n — новий розділ 2, решта диска
• w — записати зміни

Перевірте результат:

lsblk

Для NVMe розділи виглядатимуть так:

• /dev/nvme0n1p1
• /dev/nvme0n1p2

7. Форматування розділів

EFI-розділ у FAT32:

mkfs.fat -F32 /dev/nvme0n1p1

Root-розділ, наприклад, у ext4:

mkfs.ext4 /dev/nvme0n1p2

Якщо хочете Btrfs, можна так:

mkfs.btrfs /dev/nvme0n1p2

Але для першого встановлення ext4 — хороший вибір: зрозумілий, стабільний і не намагається бути розумнішим за адміністратора.

8. Монтування файлових систем

Змонтуйте root:

mount /dev/nvme0n1p2 /mnt

Створіть каталог для EFI і змонтуйте його:

mkdir -p /mnt/boot
mount /dev/nvme0n1p1 /mnt/boot

У деяких схемах EFI монтують у /mnt/efi. Це теж можливо, але /boot у простій UEFI-конфігурації — цілком зручно.

9. Встановлення базової системи

Тепер встановимо базові пакети:

pacstrap /mnt base linux linux-firmware vim networkmanager sudo

Можна додати ще:

• base-devel — для компіляції та AUR-пакетів
• intel-ucode або amd-ucode — мікрокод CPU

Наприклад:

pacstrap /mnt base base-devel linux linux-firmware vim networkmanager sudo intel-ucode

Якщо у вас AMD:

pacstrap /mnt base base-devel linux linux-firmware vim networkmanager sudo amd-ucode

10. Генерація fstab

genfstab -U /mnt >> /mnt/etc/fstab

Перевірте файл:

cat /mnt/etc/fstab

Це саме той момент, коли система описує сама собі, де в неї що лежить, ніби складає карту внутрішніх органів.

11. Вхід у нову систему

arch-chroot /mnt

Тепер ви всередині встановленої системи.

12. Часовий пояс

Наприклад, для Києва:

ln -sf /usr/share/zoneinfo/Europe/Kyiv /etc/localtime
hwclock --systohc

13. Локалізація

Відредагуйте /etc/locale.gen:

vim /etc/locale.gen

Розкоментуйте:

en_US.UTF-8 UTF-8
uk_UA.UTF-8 UTF-8

Потім згенеруйте локалі:

locale-gen

Створіть /etc/locale.conf:

echo "LANG=uk_UA.UTF-8" > /etc/locale.conf

За бажанням можна лишити en_US.UTF-8, якщо хочеться, щоб система звучала міжнародно і трохи зверхньо.

14. Ім’я хоста

echo "archbox" > /etc/hostname

Далі створіть /etc/hosts:

cat > /etc/hosts <<EOF
127.0.0.1 localhost
::1       localhost
127.0.1.1 archbox.localdomain archbox
EOF

15. Пароль root

passwd

Оберіть пароль, який не можна вгадати за присутністю кота на столі.

16. Встановлення завантажувача GRUB

Спершу встановіть пакети:

pacman -S grub efibootmgr

Потім інсталюйте GRUB в UEFI:

grub-install --target=x86_64-efi --efi-directory=/boot --bootloader-id=GRUB

Створіть конфігурацію:

grub-mkconfig -o /boot/grub/grub.cfg

Якщо ви використовуєте Btrfs, LUKS або складніші схеми, GRUB потребує додаткової уваги. Він і в простій конфігурації іноді поводиться як державна установа: формально працює, але любить документи.

17. Увімкнення мережевого сервісу

systemctl enable NetworkManager

18. Створення звичайного користувача

useradd -m -G wheel -s /bin/bash username
passwd username

Дозволимо користувачам групи wheel використовувати sudo:

EDITOR=vim visudo

Знайдіть рядок:

# %wheel ALL=(ALL:ALL) ALL

і розкоментуйте його:

%wheel ALL=(ALL:ALL) ALL

19. Встановлення графічного середовища

Якщо потрібен мінімальний робочий стіл, можна встановити Xorg і KDE Plasma:

pacman -S xorg plasma kde-applications sddm
systemctl enable sddm

Або GNOME:

pacman -S xorg gnome gdm
systemctl enable gdm

Для більш мінімалістичного варіанту:

• xfce4
• i3
• hyprland або інший Wayland-композитор

Наприклад, XFCE:

pacman -S xorg xfce4 xfce4-goodies lightdm lightdm-gtk-greeter
systemctl enable lightdm

20. Драйвери відео

Для Intel:

pacman -S mesa intel-media-driver

Для AMD:

pacman -S mesa vulkan-radeon

Для NVIDIA:

pacman -S nvidia nvidia-utils

Для віртуальних машин можуть знадобитися:

• virtualbox-guest-utils
• open-vm-tools
• qemu-guest-agent

21. Завершення встановлення

Вийдіть з chroot:

exit

Розмонтуйте розділи:

umount -R /mnt

Перезавантажте систему:

reboot

Не забудьте витягти інсталяційну флешку, інакше комп’ютер чемно запропонує вам пройти весь цей духовний шлях ще раз.

22. Що зробити після першого запуску

Після входу в систему рекомендовано:

Оновити систему:

sudo pacman -Syu

Встановити корисні пакети:

sudo pacman -S git wget curl htop fastfetch

Для аудіо в сучасних системах:

sudo pacman -S pipewire pipewire-pulse wireplumber

Для шрифтів:

sudo pacman -S ttf-dejavu noto-fonts noto-fonts-emoji

Для браузера:

sudo pacman -S firefox

23. Типові помилки

GRUB не бачить систему

Переконайтеся, що:

• ви завантажились у UEFI
• EFI-розділ змонтований правильно
• grub-install виконаний без помилок

Немає мережі після старту

Перевірте:

systemctl status NetworkManager

Якщо сервіс не активний:

sudo systemctl enable --now NetworkManager

Немає графічного входу

Переконайтеся, що ввімкнено display manager:

• sddm
• gdm
• lightdm

Наприклад:

sudo systemctl status sddm

Помилки локалі

Перевірте:

• чи розкоментовані потрібні локалі в /etc/locale.gen
• чи виконано locale-gen
• чи правильно встановлено LANG у /etc/locale.conf

24. Мінімальний список команд в одному блоці

Якщо потрібна дуже стислий сценарій для UEFI + ext4 + GRUB, ось каркас:

timedatectl set-ntp true
lsblk
fdisk /dev/nvme0n1
mkfs.fat -F32 /dev/nvme0n1p1
mkfs.ext4 /dev/nvme0n1p2
mount /dev/nvme0n1p2 /mnt
mkdir /mnt/boot
mount /dev/nvme0n1p1 /mnt/boot
pacstrap /mnt base linux linux-firmware vim networkmanager sudo grub efibootmgr
genfstab -U /mnt >> /mnt/etc/fstab
arch-chroot /mnt
ln -sf /usr/share/zoneinfo/Europe/Kyiv /etc/localtime
hwclock --systohc
vim /etc/locale.gen
locale-gen
echo "LANG=uk_UA.UTF-8" > /etc/locale.conf
echo "archbox" > /etc/hostname
cat > /etc/hosts <<EOF
127.0.0.1 localhost
::1 localhost
127.0.1.1 archbox.localdomain archbox
EOF
passwd
pacman -S grub efibootmgr
grub-install --target=x86_64-efi --efi-directory=/boot --bootloader-id=GRUB
grub-mkconfig -o /boot/grub/grub.cfg
systemctl enable NetworkManager
useradd -m -G wheel -s /bin/bash username
passwd username
EDITOR=vim visudo
exit
umount -R /mnt
reboot

Висновок

Встановлення Arch Linux — це не просто інсталяція системи, а ретельно організований діалог між вами, диском, завантажувачем і кількома сотнями пакетів, які погоджуються співпрацювати лише після правильного формулювання намірів.

Після базового встановлення ви отримуєте чисту, контрольовану, передбачувану систему без зайвих компонентів. Тобто абсолютно порожнє полотно, на якому можна створити ідеальне робоче середовище або, що теж традиційно, витратити три дні на вибір між двома майже однаковими менеджерами статус-барів.

Arch Linux дає саме те, що ви встановили. І дуже ввічливо не дає нічого, про що ви не попросили.