Міністерство Літер Урочисто Оголосило: З 2028 Року «И» Більше Не І, А Іман, І Це Лише Початок
Україна прокинулася в новій фонетичній епосі, де абетка більше не складається з якихось там коротких, вітряних знаків, а з повноцінних, солідних, шанованих імен, кожне з яких звучить так, ніби могло б очолити районну раду, випустити дебютний альбом або відкрити мережу аптек біля вокзалу.
Починаючи з 2028 року, кожна літера матиме офіційну повну назву. За словами посадовців, це зробить мову «більш дорослою, представницькою та придатною для урочистого зачитування під час відкриття мостів». Якщо раніше люди невиразно казали «а», то тепер, відповідно до норм нового правописного величання, вони мають казати Аґава. Не «б», а Боліва. Не «й», а Йцукен, що вже викликало масові флешбеки у працівників бухгалтерії та людей, які бодай раз шукали, де на клавіатурі стоїть літера «ґ».
Реформа, як повідомляється, визрівала давно. Експерти вважали несправедливим, що у літаків є повні технічні назви, у локомотивів — серії, у котів в документах — «Маркіз фон Підвіконня Третій», а літера «р» змушена все життя ходити під коротким і сухим «р». Тепер же вона отримає гідність у формі імені Ро, яке, щоправда, виглядає як найкоротша повна назва в реєстрі й уже викликає скандал серед інших літер, насамперед Псункавсії, котра вважає, що не всі отримали однаково багатий словоскладовий пакет.
Повний перелік уже затверджено на 640 сторінках, із додатками, зносками та окремим роз’ясненням, як правильно робити паузу після Еванґди, щоб не налякати сусідів. Відтепер український алфавіт урочисто звучатиме так: Аґава, Боліва, Віга, Гуан, Ґува, Диована, Еванґда, Єжлак, Зміубюн, Иман, Іново, Їмюні, Йцукен, Крава, Либня, Мють, Омнагра, Псункавсія, Ро, Станска, Тиминіув, Умава, Фівапролджє, Хваю, Цивак, Чіма, Шель, Щель, Ьтськмвськ, Юбь, Ячсмитьбю.
У Міністерстві Літер пояснили, що головна ідея полягає в «посиленні присутності букви в суспільстві». Якщо раніше дитина відповідала біля дошки: «Це літера ш», то тепер вона скаже: «Це, шановне зібрання, Шель», після чого клас автоматично має встати. Для Щелі передбачено окремий церемоніальний нахил голови, а при вимові Ьтськмвськ рекомендовано попередньо зробити ковток води, морально пробачити всіх і вимкнути вентилятор.
Найбільше навантаження очікує початкову школу. За попередніми оцінками, вивчення абетки тепер триватиме до восьмого класу, а перші два роки будуть присвячені лише впевненому переходу від Диовани до Еванґди без нервового сміху. Методисти запевняють: нічого страшного. Просто тепер віршики для запам’ятовування трохи подовшають. Наприклад, замість «А, Б, В, Г, Ґ» діти вчитимуть доброзичливий шестихвилинний речитатив, який у демо-версії вже налякав трьох голубів і одного баяніста.
Особливої уваги зазнав м’який знак, який відтепер повинен відгукуватися на ім’я Ьтськмвськ. Це рішення вважають сміливим, дихаючим історією та трохи схожим на звук, який видає замерзлий трамвай, коли йому пропонують змінити маршрут. Прихильники реформи стверджують, що так м’який знак нарешті отримав «глибину, силу і щось кам’яно-княже». Критики ж зазначають, що тепер його буде важко представити на вечірці, особливо якщо музика голосна.
Не менш бурхливо суспільство зустріло назву Фівапролджє для літери «ф». У транспорті вже помічено людей, які вимовляють її з особливою клавіатурною гордістю, ніби вони не просто купили квиток, а здійснили введення вищого рівня. Водночас Йцукен став несподіваним народним улюбленцем і вже вважається найімовірнішим кандидатом на роль назви мережі кав’ярень, інді-гурту або молодіжної партії, що обіцяє «нову щирість, стару плитку і безкоштовний вайфай у бібліотеках».
Державні установи вже почали готуватися. У центрах надання адмінпослуг встановлять окремі кімнати для декламації ініціалів. Людей із прізвищами, що містять Єжлак, Зміубюн або Ячсмитьбю, обіцяють обслуговувати позачергово, якщо вони зможуть без запинки продиктувати своє ПІБ у повній абетковій версії. Окрема інструкція буде присвячена телефонним розмовам, де замість «Е як Е» доведеться уточнювати: «Еванґда, не Єжлак, повторюю, Е-ванґ-да, так, почекаю, поки ви сядете».
Ринок теж відреагував миттєво. Книгарні вже анонсують кишенькові словнички «Від Аґави до Ячсмитьбю», аудіокурси «Прийми в серце Псункавсію» та настінні плакати, де Умава зображена ніжною світанковою істотою, а Крава — впевненою адміністративною одиницею з папкою. Психологи прогнозують короткочасне зростання кількості людей, які посеред ночі прокидатимуться з чітким відчуттям, що забули, йде після Либні Мють чи вже Омнагра.
На радіо вже тестують новий формат оголошень. Прогноз погоди тепер має більше гідності: «У середу, шановні слухачі, надходитиме фронт із боку Стански та Тиминіува, а ближче до вечора можливі пориви Хваю». Ніхто не розуміє, що це означає, зате звучить так, ніби атмосферу очолив стародавній канцелярський орден.
Найбільш драматичні зміни, однак, чекають на людей, які люблять скорочення. Абсолютно всі абревіатури втратять швидкість і натомість набудуть монументальності. Те, що раніше можна було кинути між двома ковтками кави, тепер доведеться вимовляти з внутрішнім барабанним супроводом і бажано в приміщенні з хорошою акустикою. Лаконічність офіційно поступається місцем величі.
Уже відомо, що в новорічну ніч 2027-го країна рівно опівночі востаннє колективно скаже стару абетку, після чого на центральних площах пролунає перше урочисте «Аґава». За попередніми даними, для цього готують спеціально навчених дикторів, хор із 300 голосів і одну людину, яка відповідатиме виключно за безпечний, плавний, психологічно контрольований вхід у Ьтськмвськ.
І якщо хтось досі питає, навіщо це все, відповідь, схоже, вже готова: тому що епоха коротких літер закінчилася. Настав час великих назв, сміливих складів і такого рівня фонетичної самоповаги, за якого навіть звичайна записка «я в магазині» звучатиме як стародавній маніфест, скріплений печаткою, сопілкою й дуже впевненим Иманом.