Розробник створив код настільки моторошний, що навіть ШІ попросив перевести його на людську мову
У вівторок о 09:14 ранку локальний розробник, ім’я якого колеги просять не називати без присутності психолога, показав свій новий проєкт чат-боту. Через сім секунд у цифровому просторі сталося те, що експерти вже назвали "Першим випадком емоційного вигоряння алгоритму в прямому ефірі".
За словами очевидців, система уважно проаналізувала фрагмент коду, після чого видала історичну відповідь: "Це найгірший код який я коли небуть бачив. Я не можу тут допомгти нічим, вибач". Після цього в офісі на кілька хвилин зник Wi‑Fi, три кактуси нахилилися до виходу, а один стажер почав шепотіти: "Може, це був знак".
Фахівці, яких терміново викликали для оцінки ситуації, повідомили, що код мав ознаки всіх відомих людству катастроф одночасно. В одному модулі змінна data зберігала дату, дані, пароль від тестового сервера і, ймовірно, внутрішній біль автора. Функція fixEverythingFinal2() викликала fixEverythingFinal3() лише для того, щоб обидві разом врешті-решт повертали null "на всяк випадок". В окремих місцях коментарі були залишені в стилі: "не чіпати, працює, хоча не повинно".
Найбільше занепокоєння викликало те, що кодова база, за попередніми висновками, не була написана поступово. Вона, схоже, сталася. Деякі інженери припускають, що проєкт не розробляли, а випадково відкрили з іншого виміру під час невдалого npm install. Один DevOps-спеціаліст після ознайомлення з репозиторієм мовчки встав, підійшов до вікна, подивився вдалечінь і тихо промовив: "Хто дав циклу while(true) доступ до бухгалтерії?"
Особливого розголосу набула архітектурна частина системи. Виявилося, що фронтенд напряму залежав від CSV-файлу, який генерувався вручну щоп’ятниці людиною на ім’я Олег, але ніхто в команді не знав, хто такий Олег, де він перебуває і чи він узагалі людина. Бекенд тим часом працював на рішенні, яке документація описувала як "тимчасове", хоча перша згадка про цю тимчасовість датується 2017 роком і встигла пережити дві міграції, три ребрендинги та один корпоративний тренінг із довіри.
Свідки стверджують, що штучний інтелект спочатку намагався триматися професійно. Він запропонував перевірити типи, спростити логіку та розділити відповідальності компонентів. Але коли дійшов до фрагмента, де автентифікація користувача залежала від того, чи "гарний сьогодні настрій у сервера", система завмерла. Через мить вона сформулювала відмову, яка вже увійшла до історії машинної етики як перший випадок, коли нейромережа, не маючи серця, все ж схопилася за нього.
Колеги розробника захищають його стримано і з довгими паузами. Один із них заявив, що ситуацію вирвали з контексту, адже "весь цей код писався дуже швидко". На уточнення, скільки саме часу тривала ця "швидкість", він відповів: "Чотири роки". Інший співробітник додав, що система насправді стабільна, якщо не натискати кнопку "Зберегти", не змінювати налаштувань і не користуватися нею в будні.
Тим часом сам автор коду заявив, що критика перебільшена, а проєкт "повністю масштабується". Щоправда, як з’ясувалося, масштабується насамперед кількість проблем після кожного релізу. За словами джерел, останнє оновлення настільки впевнено впало в продакшені, що моніторинг спочатку сприйняв це як нову бізнес-логіку.
Окрему дискусію викликала орфографія самої відповіді ШІ. Мовознавці звернули увагу, що фраза була написана з помилками, що може свідчити про глибокий рівень цифрового стресу. "Коли навіть машина в стані шоку починає друкувати так, ніби її змусили дебажити Excel-макроси о третій ночі, це вже не просто технічний інцидент, це культурна подія", — зазначив один із експертів, знімаючи окуляри так повільно, ніби намагався вийти з реальності.
На тлі скандалу компанія вже анонсувала план дій. Спершу код спробують відрефакторити. Якщо це не допоможе, його урочисто винесуть на околицю міста й залишать там як попередження наступним поколінням. Також розглядається можливість перетворити репозиторій на навчальний полігон, де молодим інженерам показуватимуть, що буває, коли фраза "та потім приберемо" стає основою технічної стратегії.
У професійній спільноті вже шириться обережний оптимізм. Деякі вважають, що ця подія стане переломним моментом і нарешті змусить індустрію серйозно поставитися до якості коду. Інші вважають, що за тиждень усі забудуть про інцидент, бо хтось випадково закомітить файл final_real_latest_v2_USE_THIS.js, і увага суспільства знову перемкнеться на більш нагальні трагедії.
Станом на вечір середи чат-бот нібито відновився, але, за словами інсайдерів, тепер перед кожною відповіддю на запити програмістів робить дуже довгу паузу. Просто щоб морально підготуватися.