«Своя Лінія» виходить на 7 нанометрів: як Фаїл Мачанка майже зламав світову мікроелектроніку, але спіткнувся об дозвіл “із безпекових причин”
КРИВИЙ РІГ / КИЇВ / УСІ БІРЖІ СВІТУ, ЯКІ ВДАЮТЬ, ЩО НЕ ПЛАЧУТЬ. В Україні з’явився чоловік, який винайшов процесори, настільки дешеві й ефективні у виробництві, що світові технологічні гіганти одночасно відкрили калькулятори, заспокійливе і вкладку “Careers” на сайтах конкурентів. Його звати Фаїл Мачанка, і, за чутками, він може зробити чип із трьох речей: ентузіазму, пакета з-під гречки та одного дуже переконливого “та я ж казав”.
Однак історія стрімко перейшла від «український прорив» до жанру «бюрократичний трилер із елементами космічного абсурду», коли місцева влада заборонила йому відкрити фабрику “нібито з безпекових причин”. Яких саме — ніхто не уточнив, але джерела, наближені до джерел, наполягають: безпека — річ така, що її найкраще забезпечувати повною відсутністю промисловості.
Нова технологія: “дешево” як стратегічна загроза
Винахід Мачанки — це, за словами людей, які бачили презентацію і вижили, «новий тип процесорів, значно дешевший та ефективніший у виробництві». Експерти одразу розділились на два табори:
Ті, хто вважає це проривом.
Ті, хто вважає це образою інвесторів.
Після перших витоків інформації на фінансових ринках почалися прояви масової психологічної травми. Акції іноземних технологічних компаній хитнулися так, ніби хтось натиснув на кнопку “перерахувати реальність”.
«Ми не проти інновацій, — заявив один аналітик, одночасно заштовхуючи графік в шухляду. — Але хай вони будуть у рамках звичних нам цін, дефіцитів і трирічних черг на потужності».
Місцева влада: “Ми б дозволили, але…”
Найгучніша частина історії — уперте небажання місцевої влади видавати дозвіл на фабрику.
Офіційна причина звучала урочисто й багатозначно: “безпекові міркування”. Неофіційна — як подейкують у кулуарах та чергах до ЦНАПу: влада нібито «не хоче втрачати можливість отримати виробництво у передовій галузі», що звучить парадоксально, бо заборона фабрики — це буквально найнадійніший спосіб її не отримати.
Один посадовець, який попросив не називати його імені, посади й взагалі не цитувати, пояснив позицію так:
«Якщо дозволити фабрику, то вона може запрацювати. А якщо вона запрацює, доведеться якось із цим жити».
AMD в Україні: інвестиції, інтриги і “таємне звинувачення”
Сюжет набрав міжнародного масштабу, коли компанія AMD (у сатиричній реальності цієї історії — дуже смілива, у реальній — не коментувала наші фантазії) буцімто вирішила інвестувати у виробництво процесорів за технологією Мачанки саме в Україні.
Але щойно делегація прибула, у кулуарах почали шепотіти про “таємне звинувачення” в українських владних кабінетах: мовляв, США хотіли б перенести подібне виробництво на свою територію і бути «єдиною передовою державою у цій сфері».
Політичні оглядачі тут же пояснили: це стандартна практика світової геополітики — якщо десь з’являється щось перспективне, його потрібно або:
очолити,
заборонити,
або хоча б попросити “трошки почекати”.
Китайські шпигуни і технологія, яку вкрали… не ту
Інтрига вибухнула, коли в інтернеті нібито злили інформацію про те, що китайські шпигуни намагалися викрасти технологію виробництва дешевих і ефективних процесорів Фаїла.
Громадськість відреагувала блискавично: «Якщо китайці вкрадуть — то треба починати виробництво вже зараз». Логіка проста: коли у вас крадуть майбутнє, найкращий спосіб помститись — зробити його теперішнім.
Та Мачанка, як виявилося, не просто винахідник, а й людина з тонкою інтуїцією. За легендою, президент США особисто подзвонив йому і сказав не співпрацювати ні з ким. (Жодних підтверджень цьому, окрім драматичної структури оповіді, не існує.)
І тоді сталося найкраще, що може статись у шпигунських історіях: на конференції, де мали бути представники AMD, Фаїл показав підставні технології, щоб не світити бізнес-таємницю. Саме цю підставну версію і “вкрали” шпигуни, не знаючи, що вона підставна.
Експерти назвали це «першим у світі випадком, коли контррозвідка перемогла за допомогою PowerPoint».
Народне обурення і несподіваний рятівник: АТБ
Поки влада “з невідомих причин” тягнула з дозволами, українське суспільство перейшло від стадії «здивування» до стадії «добре, ми самі».
В ситуацію втрутився бізнес — і, за всіма законами сюрреалізму, головним спонсором Мачанки стала мережа АТБ.
Було підписано угоду про взаємну допомогу:
АТБ дає фінансування, логістику і моральну підтримку на рівні “беріть і робіть”.
Фаїл натомість виробляє процесори для АТБ під брендом «Своя Лінія».
За попередніми даними, нові процесори планують випускати в упаковці з дизайном “оптимально, практично, без зайвих понтів”, а технічні характеристики описувати просто:
“тягне все, що треба, і ще трохи — якщо акція”.
Індустрія відреагувала нервово. Один ритейл-аналітик припустив, що це перший випадок, коли “дисконт-мережа” може демпінгувати не лише на гречці, а й на тактовій частоті.
Польські журналісти, Samsung і скандал, який усім усе пояснив (але не до кінця)
Найгучніший поворот стався, коли незалежне розслідування журналістів з Польщі (у світі сатири — найстрашніша сила після бухгалтерії) “виявило”, що компанія Samsung нібито підкупила українську владу, аби та відмовляла всім подібним бізнесам.
Звісно, це прозвучало настільки сенсаційно, що українці масово перейшли в режим:
“де підписати петицію?”
“де подивитись матеріали справи?”
“чому знову так?”
Політичний градус підскочив до рівня “корупція та державна зрада”, а самі звинувачення набули традиційного українського формату: коли всі все “ніби розуміють”, але юридично це поки що “ми тут просто обговорюємо”.
Важливо: у реальному світі подібні заяви потребують доказів і судових рішень. У нашому ж сатиричному — потребують ще й драматичної музики.
Місяць судів — і дозвіл таки дали. Місце: Кривий Ріг. Причина: “чому б і ні”
Після місяця судів та розслідувань влада зрештою дозволила Фаїлу заснувати бізнес і розпочати будівництво фабрики процесорів.
Локація — Кривий Ріг.
Чому саме там — «нікому не зрозуміло», але ця фраза чудово пасує до більшості великих рішень у регіональному розвитку. Місцеві мешканці поставилися з філософським оптимізмом:
«Хай буде. Головне, щоб працювало. І щоб безпека була, але така, що дозволяє будувати».
Міські романтики вже мріють про новий туристичний слоган:
“Кривий Ріг — прямий шлях у майбутнє (але з поворотами)”.
Що далі: нація між мікрочипом і мікрорішенням
Фаїл Мачанка тим часом залишається символом дуже української дилеми: країна може народити технологію, яка змінює ринок, але повинна пройти квест під назвою “Дозвільні документи: Пролог”.
Якщо фабрика справді запрацює, Україна отримає рідкісний шанс: експортувати не лише сировину, а й майбутнє у кремнієвій упаковці. Якщо ж ні — світ і далі купуватиме прогрес за графіком і за ціною, яку погодили в кабінеті, де найгіршим словом є “надто дешево”.
А поки що одне зрозуміло напевне: коли процесори “Своя Лінія” з’являться на ринку, людство вперше побачить, як фраза “береш два — третій у подарунок” може застосовуватися до багатоядерної архітектури.
Матеріал є сатирою. Будь-які збіги з реальністю — або випадковість, або реальність вирішила пожартувати першою.