Терміново: Я офіційно склав(ла) топ-10 кольорів — і суспільство до цього не готове
Є новини, які приходять тихо, як осінній дощ, а є такі, що вриваються у стрічку й перевертають ваші внутрішні налаштування «нормально / тривожно». Сьогодні — другий випадок. Після багаторічних, виснажливих спостережень за світом (читай: після чергового походу в магазин за шкарпетками і морального краху біля стелажа з «пилово-лавандовим») я сформував(ла) максимально суб’єктивний рейтинг кольорів.
Так, це думка. Так, вона необ’єктивна. Так, я готовий(ва) відповідати за неї поглядом, повним впевненості, навіть якщо мене підловлять на тому, що в гардеробі є щось сіре. Сіре — це не колір. Це компроміс, що втік з переговорів.
Отже. Топ 10 кольорів — від найкращого до огидного. Не сперечайтеся, сперечатися марно: я вже все вирішив(ла).
1) Червоний — найкращий, бо не просить дозволу
Червоний — це колір, який заходить у кімнату першим, навіть якщо двері зачинені. У ньому є драматичність без вибачень: «так, я голосний, і що ти зробиш». Червоний — це сигнал «жити», «бігти», «цілувати», «зупинитися», «не чіпай», «дивись на мене». Він одразу ставить крапку там, де інші кольори пишуть пояснювальну записку на три сторінки.
Мені подобається, що червоний ніколи не прикидається скромним. Світ потребує більше людей і кольорів, які не грають у «я тут випадково».
2) Білий — підозріло ідеальний, але стильний
Білий — це як знайомий(а), який(а) завжди виглядає так, ніби щойно вийшов(ла) із реклами прального порошку. Нервує. Але водночас — повага.
Він дає відчуття «чистого старту», хоча на практиці це колір, який живе в постійній параної: будь-яка пляма — і вся його кар’єра зруйнована. Та попри це, білий тримається. Це дисципліна, естетика і легка загроза: «не чіпай мене руками, в яких було життя».
3) Жовтий — сонце, але з характером
Жовтий — це настрій, що виникає, коли мозок згадує про серотонін і вирішує зробити його вашим бізнес-планом. Він оптимістичний, але не наївний: швидше «я вірю в тебе, але якщо ти підведеш — я буду світити тобі в очі, поки ти не виправишся».
У хорошому відтінку жовтий — це тепла радість. У поганому — це… ну, давайте не згадувати відтінки, які нагадують про маркер, що пережив 2007-й і все ще пише.
4) Синій — спокійний маніпулятор довіри
Синій — це колір, який знає, що його люблять, і користується цим. Він асоціюється з надійністю, небом, морем, глибиною, «у нас серйозна компанія, ось вам логотип». Синій — це той, кого беруть у команду, бо він «стабільний», навіть якщо він просто навчився мовчати в потрібні моменти.
Я люблю синій, але з ноткою підозри: він занадто добре вміє робити вигляд, що все під контролем.
5) Фіолетовий — мистецтво, магія і трохи “я не як усі”
Фіолетовий — це колір людей, які кажуть «я люблю трохи загадки», а потім ставлять свічку і купують блокнот «для думок». Я не засуджую. Я майже захоплююсь.
Фіолетовий має благородство, але інколи перегинає з «я особливий». У правильній дозі — шик. У неправильній — театральність, яка просить окрему гримерку.
6) Чорний — король, який надто часто грає в траур
Чорний — це класика, сила, «мінімалізм», «дорого», «не підходь». Він може виглядати розкішно, але інколи здається, що чорний переміг у житті, а потім знудився.
Я поважаю чорний. Я користуюсь чорним. Але він явно із тих, хто вважає, що емоції — це непрофесійно.
7) Помаранчевий — енергія з легким присмаком “надто”
Помаранчевий хоче бути другом всім. Він кричить: «дивись, як весело!» і підсовує вам мандаринку о 7-й ранку. Я не проти радості, але інколи помаранчевий нагадує ведучого дитячого свята, який не знає слова «пауза».
Він хороший, коли в міру. Коли не в міру — хочеться накинути на нього плед і попросити говорити тихіше.
8) Зелений — природа, яка інколи поводиться пасивно-агресивно
Зелений нібито про баланс, здоров’я і «дихай». Але є щось підступне в тому, як він може бути або неймовірно приємним (ліс, чай, затишок), або раптом перетворитися на відтінок «лікарняна надія 2003».
Зелений часто намагається бути універсальним, але саме через це в ньому є щось… адміністративне. Наче він завжди поруч із табличкою «вихід» або «евакуація».
9) Рожевий — милота, що вимагає пояснень
Рожевий — не поганий. Рожевий — це ситуація. З ним завжди потрібно уточнювати: який саме рожевий? Бо один рожевий — «ніжність і персикова хмарка», інший — «пластикова вечірка, де вам дарують блиск для губ і ви не можете втекти».
Мені подобається рожевий, коли він не просить мене грати роль. Але дуже часто рожевий приходить із сценарієм. А я сьогодні не на кастингу.
10) Сірий — огидний, бо це емоційний “режим очікування”
Сірий — це колір, який каже: «я не хочу нікого образити», і ображає всіх самою своєю присутністю. Це не мир. Це капітуляція перед яскравістю.
Сірий — це коли погода не може визначитися. Коли стіна «тимчасово так». Коли одяг «аби було». Сірий — це офісна повітряна тривога без сирени.
Так, існують красиві сірі відтінки. Але давайте чесно: вони красиві рівно настільки, наскільки поруч стоїть щось інше, що робить роботу за них.
Післямова: я не прошу погоджуватися, я прошу жити яскравіше
Мій рейтинг — не науковий. Він емоційний, впертий і, можливо, сформований випадковими травмами від поганої фарби в під’їзді. Але в цьому й сенс: у кожного з нас є свій набір кольорів, які лікують, злять, надихають або викликають бажання викинути все й купити нові штори.
Якщо ваш топ інший — це нормально. Просто знайте: сірий усе одно підозрілий.