Українець заявив, що створив «найпотужніший процесор у світі», бо корпораціям «важливіший прибуток, ніж інновації», і одразу запропонував усім скинутися йому на виробництво
КИЇВ / СИЛІКОН-ВЕЛІ-АЛЕ-З-ГАРЯЧОЮ-КАВОЮ — Вітчизняний інженер (який, за його словами, “на відміну від маркетологів, уміє читати даташити”) повідомив, що розробив «найпотужніший процесор у світі», вирішив кризу оперативної пам’яті, знищив сенс DDR5, відміняв трасування променів як явище та ненав’язливо попросив інвестувати у стартап, бо “фінансової спроможності на масштабне виробництво” в нього немає.
Експерти одразу назвали анонс «найчеснішим пресрелізом року», адже він поєднав у собі дві рідкісні для індустрії якості: віру в технічну досконалість і вміння закінчити будь-яку розмову фразою “ви можете інвестувати”.
«Криза оперативки»: новий процесор пропонує лікувати її… кешем і сміливістю
Основною фішкою розробник називає 128 ГБ L3-кешу, який, за задумом, має стати альтернативою оперативній пам’яті: мовляв, це частина самого процесора, виробляється “на одному чипі”, працює швидше за DDR5, а спеціальний драйвер дозволяє виділити його “як звичайну системну оперативку”.
Аналітики ринку відзначили, що це перша за багато років ідея, яка однаково лякає і виробників пам’яті, і розробників драйверів, і людей, що коли-небудь відкривали менеджер задач.
За словами інженера, підхід простий:
ОЗП дороге — значить, треба зробити так, щоб воно стало морально незручним.
ОЗП повільніше за кеш — значить, оголосити кеш оперативкою.
ОЗП купують у інших — значить, “не купувати за завищеними цінами у інших виробників”.
Представники великих корпорацій у відповідь зазначили, що «інновації — це чудово, але не настільки чудово, як маржа», після чого додали, що 128 ГБ L3-кешу — це «сміливо», «цікаво» і «в жодному разі не повинно потрапити до масового споживача, доки не буде правильно монетизовано».
Архітектура ядер: щоб вистачило на 112 вкладок, гру, IDE і компіляцію (і ще на самоповагу)
Процесор має гібридну архітектуру, яку автор описує як “єдину чесну відповідь на те, як люди реально користуються комп’ютером”:
2 ультра-продуктивні ядра — для максимальної однопоточної продуктивності, бо “від неї нікуди не втекти”.
12 ядер високої потужності — на випадок, якщо у вас 112 вкладок, гра, неоптимізована IDE і щось компілюється у фоні.
24 ядра малої потужності — “щоб система стабільно та ефективно робила свою базову магію”, тобто жила, поки ви вдаєте, що працюєте.
Це, за словами розробника, принципово відрізняється від підходу конкурентів, які або роблять “багато ядер, але незрозуміло навіщо”, або “високу частоту, але тільки на коробці”, або “AI-можливості, які зводяться до того, що вентилятор починає шуміти в стилі нейромережі”.
Окремо він уточнив, що ультра-продуктивні ядра потрібні для реальності, де досі існують програми, написані так, ніби багатопоточність — це вигадка соціологів.
Графіка: «Я просто прибрав все непотрібне» (і непотрібним виявилося майже все, що продають)
На відміну від багатьох десктопних процесорів, новинка нібито має “повноцінну десктопну графіку”, але без того, що автор називає “вітриною марнославства”.
Логіка така:
Навіщо AI-ядра для генерації кадрів, якщо це місце можна віддати реальним графічним ядрам, і тоді кадри не треба “генерувати”, їх можна просто… рендерити.
Навіщо ядра трасування променів, якщо в іграх, які його не використовують, вони нічого не роблять.
А якщо чесно — трасування променів фігня, бо це “трохи краща графіка з тричі нижчим FPS”.
На ці заяви ігрові студії відповіли, що їм боляче, але по суті, а виробники відеокарт почали терміново пояснювати, що трасування променів — це “майбутнє”, “кінематографічність” і “ключова цінність”, яку ви відчуєте одразу після оновлення драйвера, патча і життєвих пріоритетів.
Енергоефективність: 4 Вт у простої, 120 Вт у бою і нуль сорому
Інженер підкреслює, що процесор може працювати на 4 Вт при мінімальному навантаженні, що “не мало для десктопного процесора”, і додає, що інколи кулер споживає більше, ніж сам чип.
У піку ж процесор нібито бере 120 Вт, але на цих 120 Вт “робить те, що не може зробити будь-який розігнаний процесор”.
Ринок відреагував стримано: енергоефективність усім подобається рівно до моменту, поки не стає зрозуміло, що вона — не нова лінійка продуктів, а просто правильно зроблена інженерія.
«Система на чипі»: материнка потрібна лише для вводу/виводу, а живлення — через USB-C, бо чому б і ні
Процесор описують як SoC: більшість функціоналу вбудована, а материнська плата потрібна “лише для систем входу/виходу”. Розробник зробив mini-ITX плату і вважає це ознакою здорової психіки, бо “не став винаходити велосипед”.
Але головне — живлення через 120-ватний Power Delivery. Як зазначає автор, з правильною конфігурацією моніторів систему можна підключити одним кабелем: і живлення, і відео.
Оглядачі вже назвали це “найнебезпечнішою для індустрії ідеєю”, бо якщо масово дозволити людям користуватися комп’ютером як пристроєм, а не як храмом із блоком живлення на 1200 Вт, доведеться вигадувати нові причини продавати громіздкі корпуси.
Ігрова продуктивність: «Кіберпанк 4K 240 FPS — це нормально», — повідомив чоловік і не моргнув
Заявлені показники виглядають так, ніби хтось переплутав технічну презентацію з фанфіком:
Cyberpunk у 4K 240 FPS — “нормально” для цього процесора.
Паралельно — 112 вкладок і компіляція у фоні, бо це тепер “звичайний сценарій”.
Minecraft із 128 чанками генерації — не проблема завдяки ультра-продуктивним ядрам і “128 гігабайтам оперативки” (які, нагадаємо, насправді кеш).
Плюс шейдери і 500+ модів, бо “це не обмеження”.
Незалежні технічні журналісти зазначили, що для повної перевірки цих заяв їм потрібні: 1) тестовий зразок, 2) доступ до інженера, 3) святий дух, 4) дуже міцна психіка.
«Процесор зроблений інженером, а не маркетологами»: найпідступніша фраза століття
Автор протиставляє свій підхід корпоративному: замість “крутих слів та професійних презентацій” — робити те, що “справді потрібне, аби процесор працював як треба”.
Реакція маркетологів була миттєвою: вони терміново зібрали фокус-групу, щоб з’ясувати, чи можна продати фразу “працює як треба” у трьох тарифах: базовому, преміум і “як треба Pro Max”.
Виробництво: «китайський кремнієвий стартап» без запитань і з дешевими контрактами
Пілотні партії, як стверджується, виробляє “новий китайський кремнієвий стартап”, який залучає клієнтів “сучасними технологіями, дешевими контрактами та відсутністю запитань”.
Цю частину індустрія особливо оцінила, бо це рідкісний випадок, коли людина випадково в одному реченні описала ідеальну виробничу модель і сценарій початку трилера.
І фінал, який об’єднує всіх: «інвестуйте, аби світ отримав дешеві та потужні процесори»
Розробник визнає: для себе він ще “якось” може виготовляти цей процесор, але грошей на масштабування немає. Тому пропонує інвестувати у його стартап, щоб людство нарешті отримало дешеві й потужні CPU, а не “дорогі й добре презентовані”.
Інвестори, почувши це, зробили те, що роблять завжди: попросили дорожню карту, ринкову стратегію, план монетизації і пояснення, як саме 128 ГБ кешу не зламають реальність.
У відповідь інженер, за словами очевидців, мовчки відкрив ноутбук, показав вкладку “112 tabs”, запустив компіляцію і сказав:
“Ось моя презентація”.
The Wibble продовжить стежити за історією, щойно дізнається, чи цей процесор справді існує, чи це просто найкраще написана інженерна мрія з усіх, які коли-небудь закінчувалися проханням про інвестиції.