Вчені попереджають: кожні чотири роки 29 лютого світову ІТ-галузь з’їдає «високосний колапс», тоді як решта економіки чемно удає, що нічого не сталося
Поки фермери спокійно доять корів, логісти — вантажать контейнери, а перукарі — знову «трошки підрівнюють», у глобальному ІТ що чотири роки настає день, коли будь-який продукт раптом стає економічно нестерпним. Мільярди зникають щосекунди, бізнес-моделі випаровуються, а інвестори вдають, що вони завжди любили облігації. Наступний акт цього календарного жаху — 29 лютого 2028 року.
За даними Міжнародного інституту високосної економіки та дрібних незручностей (МІВЕДН), саме 29 лютого відбувається регулярний, майже ритуальний економічний колапс усієї ІТ-галузі світу. Явище, відоме як «Високосний ІТ-апокаліпсис», характеризується тим, що:
продукти починають приносити більше збитків, ніж прибутку;
ведення бізнесу перетворюється на витрачання грошей «в нікуди»;
саме існування ІТ-продукту стає економічно невигідним, а інколи — морально сороміцьким;
мільярди втрачаються кожну секунду, іноді ще до того, як бухгалтер натисне «оновити таблицю»;
виживання компаній не залежить від стратегії: паніка й ігнорування однаково ведуть у прірву, але з різними презентаціями.
При цьому (і це найпідступніше) апокаліпсис не впливає на інші сфери економіки, не пов’язані з ІТ. Світова торгівля продовжує працювати, кав’ярні — продавати латте, будівельники — будувати, а люди — вдавати, що вони не бачили, як їхній банківський застосунок щойно перетворився на «попросіть менеджера».
«Це як чорна п’ятниця, тільки чорна для всіх, і в календарі»
Економісти пояснюють феномен просто: 29 лютого — це зайвий день, а отже, зайві витрати. Але лише в ІТ.
«Усі інші галузі сприймають 29 лютого як додатковий день роботи, — каже провідний аналітик МІВЕДН професор Левко Рахівник. — А ІТ бачить у ньому додатковий день підтримки, додатковий день аптайму, додатковий день “терміново задеплоїти”, і від цього одразу вмирає. Це біологічна реакція галузі на надлишок календаря».
За його словами, саме 29 лютого о 00:01 за UTC у світі синхронно відбувається «економічний сегфолт»: гроші наче є, але рахунок показує «NaN», а фінансовий директор починає говорити мовою, яку не розуміє навіть він.
Продукти, що роблять збитки «навіть коли вимкнені»
Найбільший удар припадає на продукти — бо вони раптом стають не просто неприбутковими, а агресивно збитковими.
Відомі випадки, коли 29 лютого:
SaaS-сервіси починають виставляти рахунки самі собі за використання власного API;
маркетингові платформи запускають кампанії, які таргетують власних співробітників, змушуючи компанію платити за кліки менеджера з реклами на оголошення про рекламу;
мобільні застосунки в App Store отримують оновлення з приміткою: «Виправили прибутковість (вона заважала стабільності)».
Найгірше те, що навіть вимкнення продукту не допомагає: у високосний день, за свідченнями очевидців, сам факт існування репозиторію на GitHub починає генерувати збитки «за зберігання надії».
Дві стратегії виживання, що однаково не працюють
Компанії традиційно діляться на два табори:
1) Табір «Стабілізуємо бюджети і переживемо»
Вони урізають витрати, заморожують найм, вводять «lean-режим», забороняють друкувати, вимикають світло в офісі й переходять на один спільний пароль до Wi‑Fi, аби не множити сутності.
Але 29 лютого навіть це марно: економія починає коштувати дорожче за витрати, бо кожен зекономлений долар автоматично перетворюється на «майбутній технічний борг із відсотками».
2) Табір «Ігноруємо проблему, робимо вигляд, що це не про нас»
Ці компанії постять мотиваційні меседжі на LinkedIn, називають збитки «інвестицією в стійкість» і проводять вебінари про «мислення достатку в умовах календарної турбулентності».
Але 29 лютого турбулентність знаходить їх першою: календар сам приходить у бухгалтерію, сідає на стілець і каже: «Покажіть ваші unit economics».
Колапс як «фільтр»: хто виживе, а хто стане кейсом для чужого пітчу
МІВЕДН класифікує високосний колапс як природний відбір. Він працює як фільтр, де кожна ІТ-компанія змагається, аби вижити й зберегти позиції на ринку в екстремальних умовах. Або інакше — економічно знищується настільки ретельно, що її домен потім купують під VPN-розширення.
Типові «переможці» високосного дня
Компанії, в яких немає продукту, а є лише «платформа», «екосистема» або «ком’юніті». Колапсу важко знищити те, що ніхто не може чітко визначити.
Стартапи на етапі «перед доходом». Вони не втрачають прибуток, бо ніколи його не бачили.
Команди, що продають курси з виживання 29 лютого. Попит на них зростає рівно кожні чотири роки, але вони вміють називати це «стабільним сезонним трендом».
Типові «програвші»
Ті, хто має чіткі метрики, зрозумілі тарифи й реальних клієнтів. Високосний день не терпить конкретики.
Компанії, де фіндиректор усе ще вірить у слова «контроль витрат».
Продукти з критичним SLA: 29 лютого SLA перетворюється на «Сильно Ледь Авось».
Чому інші галузі не страждають
Найзагадковіший аспект феномену — повна байдужість решти економіки. У дні колапсу ІТ-галузі:
хліб не дорожчає;
бензин не зникає;
стоматологи не переходять на «передплату за пломбу»;
будівельники не оголошують «DevOps для бетону».
Експерти пояснюють: інші сектори не мають залежності від високосної метафізики та вміють рахувати гроші так, ніби календар — це просто календар, а не таємний API Всесвіту.
Один із трейдерів прямо заявив: «Ми співчуваємо ІТ, але в нас сьогодні звичайний четвер. Ми навіть не знали, що 29 лютого може щось ламати, окрім планів на відпустку».
Підготовка до 29 лютого 2028: інструкція, яку все одно ніхто не виконає
Попри повторюваність катастрофи, більшість компаній зустрічають її без підготовки, покладаючись на вічне «якось буде». Тим часом консультанти радять стандартний набір заходів:
Перенести всі релізи на 28 лютого або 1 березня (і зламати все в ці дні замість одного).
Завчасно попередити клієнтів, що колапс — «зовнішній фактор», як погода, магнітні бурі чи менеджер продукту.
Створити “Leap Day War Room” — кімнату, де команда буде дивитися на дашборди, що показують нуль, мінус і «попросіть доступ».
Заховати інвесторів у безпечному місці, наприклад, у презентації на 120 слайдів, де до 118-го не видно фінальних цифр.
Підготувати публічну заяву: «Ми тимчасово призупинили частину сервісів у зв’язку з високосною подією». В ідеалі — без пояснень, бо пояснення теж коштують грошей.
Окремо радять мати «план B»: на випадок, якщо компанія не переживе день, потрібно заздалегідь придумати, як назвати це в резюме: «проект завершено», «переорієнтація», «зміна фокусу», «екзит через календар».
Що буде після 2028-го
За прогнозами МІВЕДН, наступні хвилі колапсу припадуть на 2032, 2036 і далі — що чотири роки. Деякі футурологи вважають, що до 2040-го ІТ-галузь навчиться пристосовуватися і перетворить 29 лютого на свято.
Песимісти відповідають: «Звісно перетворить. На платну подію з квитками Early Bird до 28 лютого».
Висновок: «Це не баг, це фіча календаря»
Поки світ продовжує працювати, ніби нічого не сталося, ІТ-галузь готується до чергового високосного випробування — дня, коли економіка продуктів раптом стає настільки нерентабельною, що навіть саме слово «прибуток» виглядає підозріло, як чужий коміт у головній гілці.
І хоча компанії можуть панікувати або робити вигляд, що проблеми не існує, результат однаковий: 29 лютого приходить, знімає рукавички, відкриває фінансовий звіт — і починає віднімати мільярди щосекунди з тією холодною точністю, якої в ІТ не бачили з моменту, як хтось востаннє написав документацію.
А решта економіки тим часом чемно живе далі, бо, як відомо, високосний день — це проблема виключно тих, хто колись наважився сказати фразу: «Давайте зробимо це масштабовано».