Встановлення Arch Linux: покроковий технічний посібник для людей, які добровільно обрали читати wiki замість сну
Arch Linux починається не з інсталятора, не з привітного майстра налаштування і навіть не з запитання «ви впевнені?». Він починається з внутрішнього рішення подивитися в порожній термінал і сказати: так, сьогодні ми збудуємо операційну систему з кількох команд і надмірної самоповаги.
Цей посібник — практичний, лаконічний і придатний для нормального встановлення Arch Linux на сучасну машину з UEFI. Ми розглянемо базову інсталяцію, розмітку диска, файлові системи, встановлення ядра, завантажувача, мережі, користувача і графічного середовища. Тобто все, що потрібно, щоб комп’ютер не просто завантажувався, а робив це з характером.
1. Що підготувати перед встановленням
Перед початком знадобиться:
USB-флешка на 2 ГБ або більше
актуальний ISO-образ Arch Linux
доступ до інтернету
базове розуміння командного рядка
моральна готовність випадково переплутати
/dev/sdaі/dev/nvme0n1, а потім різко стати дуже уважним
ISO можна записати будь-яким зручним способом:
ddу LinuxRufus або balenaEtcher в інших системах
Після цього завантажтеся з флешки в режимі UEFI.
2. Перевірка режиму завантаження
Після старту в live-середовищі перевірте, чи справді ви в UEFI:
ls /sys/firmware/efi/efivarsЯкщо каталог існує і не порожній — усе добре. Якщо ні, система завантажилась не в UEFI, і потім буде дуже цікаво, але не в тому сенсі.
3. Налаштування клавіатури та мережі
Для української або іншої розкладки консолі можна завантажити потрібну keymap, але більшість користувачів лишають стандартну.
Перевірка мережі:
ip a
ping archlinux.orgДля дротового інтернету часто все вже працює. Для Wi‑Fi можна використати iwctl:
iwctl
device list
station wlan0 scan
station wlan0 get-networks
station wlan0 connect "Назва_мережі"
exitПісля цього ще раз перевірте з’єднання:
ping archlinux.org4. Синхронізація часу
timedatectl set-ntp true
timedatectl statusЦе важливо, щоб система не вважала, ніби зараз 1970 рік і всі сертифікати зіпсувалися просто з принципу.
5. Визначення диска
Подивіться список дисків:
lsblkТипові назви:
SATA/SCSI:
/dev/sdaNVMe:
/dev/nvme0n1
Будьте уважні. Цей етап відомий тим, що одна неправильна літера перетворює “інсталяцію Linux” на “цифрову археологію”.
6. Розмітка диска
Для прикладу візьмемо диск /dev/nvme0n1. Створимо:
EFI System Partition — 512 МБ
root (
/) — решта диска
Запустіть fdisk:
fdisk /dev/nvme0n1Усередині fdisk:
g— створити GPTn— новий розділ 1, +512Mt— тип першого розділу,1для EFI Systemn— новий розділ 2, решта дискаw— записати зміни
Перевірте результат:
lsblkДля NVMe розділи виглядатимуть так:
/dev/nvme0n1p1/dev/nvme0n1p2
7. Форматування розділів
EFI-розділ у FAT32:
mkfs.fat -F32 /dev/nvme0n1p1Root-розділ, наприклад, у ext4:
mkfs.ext4 /dev/nvme0n1p2Якщо хочете Btrfs, можна так:
mkfs.btrfs /dev/nvme0n1p2Але для першого встановлення ext4 — хороший вибір: зрозумілий, стабільний і не намагається бути розумнішим за адміністратора.
8. Монтування файлових систем
Змонтуйте root:
mount /dev/nvme0n1p2 /mntСтворіть каталог для EFI і змонтуйте його:
mkdir -p /mnt/boot
mount /dev/nvme0n1p1 /mnt/bootУ деяких схемах EFI монтують у /mnt/efi. Це теж можливо, але /boot у простій UEFI-конфігурації — цілком зручно.
9. Встановлення базової системи
Тепер встановимо базові пакети:
pacstrap /mnt base linux linux-firmware vim networkmanager sudoМожна додати ще:
base-devel— для компіляції та AUR-пакетівintel-ucodeабоamd-ucode— мікрокод CPU
Наприклад:
pacstrap /mnt base base-devel linux linux-firmware vim networkmanager sudo intel-ucodeЯкщо у вас AMD:
pacstrap /mnt base base-devel linux linux-firmware vim networkmanager sudo amd-ucode10. Генерація fstab
genfstab -U /mnt >> /mnt/etc/fstabПеревірте файл:
cat /mnt/etc/fstabЦе саме той момент, коли система описує сама собі, де в неї що лежить, ніби складає карту внутрішніх органів.
11. Вхід у нову систему
arch-chroot /mntТепер ви всередині встановленої системи.
12. Часовий пояс
Наприклад, для Києва:
ln -sf /usr/share/zoneinfo/Europe/Kyiv /etc/localtime
hwclock --systohc13. Локалізація
Відредагуйте /etc/locale.gen:
vim /etc/locale.genРозкоментуйте:
en_US.UTF-8 UTF-8
uk_UA.UTF-8 UTF-8Потім згенеруйте локалі:
locale-genСтворіть /etc/locale.conf:
echo "LANG=uk_UA.UTF-8" > /etc/locale.confЗа бажанням можна лишити en_US.UTF-8, якщо хочеться, щоб система звучала міжнародно і трохи зверхньо.
14. Ім’я хоста
echo "archbox" > /etc/hostnameДалі створіть /etc/hosts:
cat > /etc/hosts <15. Пароль root
passwdОберіть пароль, який не можна вгадати за присутністю кота на столі.
16. Встановлення завантажувача GRUB
Спершу встановіть пакети:
pacman -S grub efibootmgrПотім інсталюйте GRUB в UEFI:
grub-install --target=x86_64-efi --efi-directory=/boot --bootloader-id=GRUBСтворіть конфігурацію:
grub-mkconfig -o /boot/grub/grub.cfgЯкщо ви використовуєте Btrfs, LUKS або складніші схеми, GRUB потребує додаткової уваги. Він і в простій конфігурації іноді поводиться як державна установа: формально працює, але любить документи.
17. Увімкнення мережевого сервісу
systemctl enable NetworkManager18. Створення звичайного користувача
useradd -m -G wheel -s /bin/bash username
passwd usernameДозволимо користувачам групи wheel використовувати sudo:
EDITOR=vim visudoЗнайдіть рядок:
# %wheel ALL=(ALL:ALL) ALLі розкоментуйте його:
%wheel ALL=(ALL:ALL) ALL19. Встановлення графічного середовища
Якщо потрібен мінімальний робочий стіл, можна встановити Xorg і KDE Plasma:
pacman -S xorg plasma kde-applications sddm
systemctl enable sddmАбо GNOME:
pacman -S xorg gnome gdm
systemctl enable gdmДля більш мінімалістичного варіанту:
xfce4i3hyprlandабо інший Wayland-композитор
Наприклад, XFCE:
pacman -S xorg xfce4 xfce4-goodies lightdm lightdm-gtk-greeter
systemctl enable lightdm20. Драйвери відео
Для Intel:
pacman -S mesa intel-media-driverДля AMD:
pacman -S mesa vulkan-radeonДля NVIDIA:
pacman -S nvidia nvidia-utilsДля віртуальних машин можуть знадобитися:
virtualbox-guest-utilsopen-vm-toolsqemu-guest-agent
21. Завершення встановлення
Вийдіть з chroot:
exitРозмонтуйте розділи:
umount -R /mntПерезавантажте систему:
rebootНе забудьте витягти інсталяційну флешку, інакше комп’ютер чемно запропонує вам пройти весь цей духовний шлях ще раз.
22. Що зробити після першого запуску
Після входу в систему рекомендовано:
Оновити систему:
sudo pacman -SyuВстановити корисні пакети:
sudo pacman -S git wget curl htop fastfetchДля аудіо в сучасних системах:
sudo pacman -S pipewire pipewire-pulse wireplumberДля шрифтів:
sudo pacman -S ttf-dejavu noto-fonts noto-fonts-emojiДля браузера:
sudo pacman -S firefox23. Типові помилки
GRUB не бачить систему
Переконайтеся, що:
ви завантажились у UEFI
EFI-розділ змонтований правильно
grub-installвиконаний без помилок
Немає мережі після старту
Перевірте:
systemctl status NetworkManagerЯкщо сервіс не активний:
sudo systemctl enable --now NetworkManagerНемає графічного входу
Переконайтеся, що ввімкнено display manager:
sddmgdmlightdm
Наприклад:
sudo systemctl status sddmПомилки локалі
Перевірте:
чи розкоментовані потрібні локалі в
/etc/locale.genчи виконано
locale-genчи правильно встановлено
LANGу/etc/locale.conf
24. Мінімальний список команд в одному блоці
Якщо потрібна дуже стислий сценарій для UEFI + ext4 + GRUB, ось каркас:
timedatectl set-ntp true
lsblk
fdisk /dev/nvme0n1
mkfs.fat -F32 /dev/nvme0n1p1
mkfs.ext4 /dev/nvme0n1p2
mount /dev/nvme0n1p2 /mnt
mkdir /mnt/boot
mount /dev/nvme0n1p1 /mnt/boot
pacstrap /mnt base linux linux-firmware vim networkmanager sudo grub efibootmgr
genfstab -U /mnt >> /mnt/etc/fstab
arch-chroot /mnt
ln -sf /usr/share/zoneinfo/Europe/Kyiv /etc/localtime
hwclock --systohc
vim /etc/locale.gen
locale-gen
echo "LANG=uk_UA.UTF-8" > /etc/locale.conf
echo "archbox" > /etc/hostname
cat > /etc/hosts <Висновок
Встановлення Arch Linux — це не просто інсталяція системи, а ретельно організований діалог між вами, диском, завантажувачем і кількома сотнями пакетів, які погоджуються співпрацювати лише після правильного формулювання намірів.
Після базового встановлення ви отримуєте чисту, контрольовану, передбачувану систему без зайвих компонентів. Тобто абсолютно порожнє полотно, на якому можна створити ідеальне робоче середовище або, що теж традиційно, витратити три дні на вибір між двома майже однаковими менеджерами статус-барів.
Arch Linux дає саме те, що ви встановили. І дуже ввічливо не дає нічого, про що ви не попросили.